Небо, як поле, безмежне, безкрає...
Вітер і сонце на небі гуляють.
В полі колоситься жито, пшениця -
Радість земная - все, як годиться.
Небо, як море, синє, глибоке...
Линуть хмарини такі одинокі.
Морем пливуть вдаль кораблі;
Дощик небесний - дарунок землі.
Небо, як шлях, довгий, широкий...
Місяць на небі й зірки ясноокі.
Шлях не простий та здолаємо, люди,
По зорях небесних ніколи не зблудим.
Неба "шматочок" не можна купити,
Замки й палаци не збудувати.
Хай небо буде сонячне й чисте,
Під дахом блакитним - всім вистачить місця!
А по-іншому і не може бути ,Надійко, життя наше проходить, тому хочеться вірити. Спасибі від душі, що підтримали. Приємно читати, Ваші, твори, вони чудові.
Чудова лірика! 
