Давайте не будемо обіцяти нічого,
Як життя повернеться не знаємо самі.
Незрівнянними зовсім є вчинок і слово;
Те що говоримо і відчуваємо в душі.
Краще просто щиро за когось порадіти,
Без заздрощів і поділитись своїм щастям.
Образу, ненависть і помсту в калюжі топити,
Щоб нікому не вдалося себе й вас зламати.
Нумо сподіватися тільки на хороше.
Не треба загадувати самим нещасть,
Бо станеться все так, як статись може, -
Тільки винних не треба у цьому шукати.
З чимось інколи змиритися нелегко,
Та нам завжди на все дається час,
І хоч не виростають крила, щоб летіти, -
Лиш просто манить невідомий життя вальс.
Повірте, що на усе знайдуться сили:
Якщо зібратись вперто й без вагань,
Кордони визначивши чітко й цілі,
Усього досягнеш, - тут же невдачам край.
