маститься криво чорнило на біле тло
мов простирадло заляпала кров від цноти
може, дарма? залишилося б як було?
пізно... думки вже лежать на чолі блокнота
що в них? відвертий біль, а чи похвальба?
сповідь, плачі, чи бажане замість дійсне?
вихлюпнеш душу, а легше тобі хіба?
чи позникають слова у життєвій пісні?
кулька натисла на чистий цнотливий лист
нумо, пиши, а папір-бідолаха стерпить
байдуже, хто ти - убивця чи мораліст
чорним по білому - жити не можна вмерти
а як про нас, і не стільки про те чорнило!..
і про яких нас! - ще живих, ще чуттєвих, ще шукаючих, і читаючих також...
(маю вам новину, якщо вертати обіцяне: отримав з видавництва книгу, можу зробити маленький подарунок, якщо ваша ласка
як виникне бажання - поспілкуймося у приваті
- незайманий блокнот - цнотливий - з віршами - листки живуть в симбіозі з автором...
- чомусь чоловіки сприймають все в лоб - без метафоричності... ми же говоримо - діва Марія - родила... дівствиний ліс, степ, дівич-гора і т.д - одне й те ж саме що цнотливий - недоторканий...
Ulcus відповів на коментар *SELENA*, 10.08.2019 - 07:44
та навіть сумніву не було, коли писала, що може прочитати хтось щось не так. але то дуже гарно, що є суперечка, є різні думки, різне прочитання. завжди цікава ваша думка, бо вона, як і твори - самобутня, щира. дякую!
Прекрасна тема вірша, тому що викликала таку жваву дискусію! І яким би цнотливим не був аркуш, Вам варто його замарати словами, з великим задоволенням читаю Ваші вірші!
- незайманий блокнот - цнотливий - з віршами - листки живуть в симбіозі з автором...
