А жити усе - таки круто,-
не лиш молодим, а й старим...
Прийдешнє наповнювать суттю,
веселим бути, чи й сумним...
Стрічати збентежені ранки,
бродить по ранковій росі,
життєві ловить забаганки,
вклонятися диво - красі...
І днями, що йдуть перестуком
у клопотах праці й турбот...
Спокійно долать перепони,-
пливти у красі насолод...
А в ночі чарівно - важливі,-
ловити любові ковток...
Зупинки й стоянки можливі,
відомо це нам не з чуток...
До сліз мені рідні, до крику,-
річок і озер голубінь,
з селом моїм довгу розлуку,
батьків моїх радість і біль...
Степи і поля неозорі,
зорі́ вечерової путь,
безмежні широкі простори,
що їх Україною звуть!!!
Отож, жить усе - таки круто,
чи ви молоді, чи старі...
Любити, долати розлуки
і мрії плекати ясні...
Дякую,Іринко! У мене й вірш є з такою назвою: "Життя - дар Божий" Ось кілька рядочків із нього:
Життя - дар Божий, це усім відомо,
Гідно прожить нам Біблія велить,
І радість, й біль, і сум, і горе- a:
Все у цім світі треба пережить...