Калинова ніч...
Чарівна ніч...
Виткала калина квіти гонорові,-
Мов дівчина юна в білому вбранні…
Вдень оленки сині соки п*ють медові
Мліють проти сонця а вночі, в тіні,
Сяють милі очі в шепоті й цілунках,
Зімліває серце від пестливих рук.
Воля тихо гасне в калинових трунках,
А душа вже тане з тих солодких мук…
Повний місяць промінь кида на калину,
Тихо,- лиш сердець двох вимріяний стук…
Калиновий трунок ллється із - за тину,
Ніч квітує, гасить кожний ніги звук…
Виткала калина квіти гонорові,-
Мов дівчина юна в білому вбранні…
А на них оленки соки п*ють медові
Мліють проти сонця Радісно мені…