Це кимось вже розведені мости...
Вже перекрили шлях,
Раптово обірвавши кроки.
Без заперечень й зайвих слів,
Так мовчки попрощались
Ненароком...
І обернувшись спинами до всіх,
Одне - до - одного, до всього світу,
Побігли до своїх доріг,
Босоніж і роздягнені до нитки.
І порожнеча в кожного вона тепер своя.
З сухим мовчанням і пішли за вітром.
Це кимось знов зруйновані шляхи..
Чому? вже не можливо зрозуміти..
І перекрили, враз..
І обірвали так раптово все і ненароком.
За вітром,
Кожен став на новий шлях.
Не гріх!
Але ж з жалем глибоким,
Але, але ж з сльозами на очах..
Й до болю стерли ноги
Ті ненависні кроки.
Це кимось знов розведені мости,
Розірвані шляхи,
Зруйновані дороги...
Ірина Шипа 13. 02.2019
