Хрещенські ще тріщать морози,
Все наповняється Йорданом, та чомусь…
В душі буяють невгамовні грози,
А серце прагне розбудить Весну.
Щедрує Свято ще сьогодні в Україні,
Голодна знову всіх об’єднує кутя,
Та до молитви закликають дзвони,
Холодні душі розтопити каяттям.
Нехай же щезне крига недовіри,
Бо кожен, хто зібрався за столом,
Ковтне глоток Свяченої Водиці
Й на завжди поєднається з Хрестом.
Домівки щедро освятім сьогодні,
Щоб вже на завжди викурити зло,
Зробімо все для Неньки -України,
Щоб все нечисте в небуття сплило.
Щоб Голуб Миру до небес піднявся,
Над ополонками, що в душах крижаних,
А кожен з нас, охрещений Йорданом,
Своїх щоб не засмучував Святих.
Христос Хрестився! То ж Славімо нині
Його й для України щиру благодать,
Бо вже довіку прославлятимемо Бога,
Що допоміг нам Церкву відстоять.
#поезія_Іванна_Осос
18.01.2019
