Герою АТО Чайковському Ігору,
Присвячується.
Не можу,мамо,я на це дивитись,
Хтось зажирів,а тут усе в вогні,
Чуєш,мамо!Як мені змиритись?
Там усі сміються,а тут усе в багні.
Ти чуєш,мамо!Сам кажу собі,
Чомусь так холодно,на серці рана,
Та не боюся я, повірте,ні!
Я не боявсь, і не боюсь тирана.
Країна мене звала,звала,так,
Та бачу в нас несправедливо,
Майдан пройшов я,а відтак-
Донбас я захищаю,це важливо.
Я пишу листа знову тобі,мамо,
Чому мені зажди стріляють в спину,
Я згадую Майдан,усе так само,
Мені пробач,рідненька,за провину.
Привіт,моя!Ти чуєш,я скучаю,
Сьогодні,як в останнє в бій іду,
За тебе битись буду,рідний краю,
Країну хочу бачить молоду.
Спасибі за все,моя мамо.
09.12.2018р.
ID:
816940
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 09.12.2018 21:07:49
© дата внесення змiн: 09.12.2018 21:07:49
автор: Володимир Олійник
Вкажіть причину вашої скарги
|