Ще мить, і зникнеш ти за магазину рогом
Секунди-кулі твій рахують кожний крок
Ще мить, і квола тиша простору німого
Мені призначить ще один, без тебе строк
Небес блакить, по чорному асфальту
Уривками, як спогад про минулі ночі
Картинки, мов крізь кольорову смальту,
Які, ніяк... ніяк... забути мозок мій не хоче
Ще мить, і образ твій... Усе немає...
Як привид, зникла парасоля у дощі
Незграбно погляд в натовпі блукає
Розлука - вбивця в сірому плащі
дякую)
