Як роси коханій подивляться в очі на «Трійцю»,
А сонце всміхнеться промінням рясним із гори.
Хмаринки легенькі сховають в душі блискавицю,
Ніколи прощальні в житті не винось – хорогви.
Лише бережи, що роками дароване Богом,
Люби, ту одну, ту, яку ти обрав при житті.
Багато краси і кохання лежить за порогом,
Терновім віночку молись, що лишивсь на хресті.
У святечко це, поклонися безхмарному небу,
Подякуй дощеві, що змив твій в пилюці поріг.
А ти більш не проси, його тобі більше не треба,
Молися, щоб Бог твою долю й надалі беріг.