Заплету в печаль блаватку синю,
Хай небесним цвітом нагадає,
Що на мапі є по центру Україна,
Де крізь терня воля проростає.
Заплету у смуток мак червоний,
Він не в'яне - листя опадає.
Вже давно на сході горе чорне ходить,
Там гірка вода в струмки стікає.
Ще вплету у пам'ять цвіт шипшини,
Запах ніжний серце наповняє.
Пам'ятатиму завжди, що я людина,
У якому б не була я краї.
Та вплету у радість цвіт калини -
Біля хати нас з доріг стрічає.
Покоління хай зміняють покоління
З них нові герої виростають.
Заплету на згадку біле гроно,
Від моїх улюблених каштанів.
Українка я, дитя свого народу,
І співать про це не перестану.
Ще додам колосся у віночок,
Коло завершила жовтим й синім.
Покладу вінок цей у струмочок -
Подарунок Неньці - Україні.
Амелин відповів на коментар @NN@, 12.03.2018 - 15:14
Да какой там...Как по мне, то очень даже... Может не все слова, но "Що на мапі Є, ПОЦЕНТРУ, УКРАЇНА,
А в ній синенька квіточка цвіте. (перекликается с цветом флага... вполне, вполне... Намного лучше, чем "Ще не вмерла... (как мне кажется) "Покоління хай зміняють покоління" - очень жизнеутверждающе. "Пам'ятатиму завжди, що я людина," - (Ещё б как-то так "Україна - ненька (мати) ти свого народу, это я уже чуток переиначиваю, но можно было б подумать. Вообще Гимн должна женщина написать, она чувствует всё глубже, острей, и одновременно нежнее, тонче. Выздоравливайте! (Пойду вам весёленькое выставлять, наверное подправил, то, что Вы читали )
@NN@ відповів на коментар Амелин, 12.03.2018 - 15:17
З задоволенням прочитаю ще, сміх то ліки.
@NN@ відповів на коментар Амелин, 12.03.2018 - 23:53
Не знаю що там з приводу Гімну, але вирішила, посилаючись на ваш коментар, додати ще один катрен. Оцініть
Амелин відповів на коментар @NN@, 13.03.2018 - 09:12
Классно! (Аня, ещё б размерчик подправить в первом куплете, мне кажется, что он не совпадает с остальными, проверьте)
@NN@ відповів на коментар Амелин, 13.03.2018 - 13:45
...и мне так кажется, но... help...сама ничего не могу сделать