БУДВА
Над морем чайка ніби пада
І тут же рине в вишину…
Б’є хвиля шумно в стіни града,
Мов грюк у сиву давнину…
З висот пташиного польоту,
Звідтіль, де ангели і Бог,
Уся Будва внизу, достоту:
І православний Подострог,
Й церкви, дзвіниці, башти, мури…
Рів’єра і Ядранський шлях,
О, чудеса архітектури,
В легендах давніх і піснях…
Тут будували й жили греки,
Тут римляни лишили слід…
Історії тут повні глеки,
По вінця чаші щастя й бід…
Вузенькі вулички понурі
І цокіт, дзенькіт, блиск підків…
І пляжі, пляжі… З гальки бурі,
І пляжі в золоті пісків…
Могрен, Пізана, Яз, Гуванце,
Трстено і Плоче Далі,
І знаменитий пляж Слов’янський…
І в бухті – сонні кораблі…
І площа - мекка для поетів,
Де жар натхненного рядка!
Будва поем, Будва сонетів!
Казкова, сонячна, близька…
м. Львів автор Наталія Калиновська
