********
Хай снігами-льодами розділені ми,
І віками-роками брести до весни,
Та для вірного серця - розлуки нема...
У холодному герці бунтує зима.
Ще зав'южить-затужить рясний снігопад,
Туго вени напружить покинутий сад,
У минулую весну нема вороття,
Та заграла і скресла реальність - життя.
І дитинство ромашкове сходить із тьми,
І закохана юність забила крильми,
Світлі мрії дівочі і губи твої
В непроглядності ночі наснились мені...
Хай снігами-вітрами бунтує зима,
Та для вірної пари - розлуки нема:
І веснянії ночі, і перша любов,
І закохані очі зоріють нам знов...
Твір заслуговуэ на найвищу оцінку. Чудовий сильний ритм. Та все ж другий рядок пропоную - І НЕХАЙ НАМ РОКАМИ БРЕСТИ ДО ВЕСНИ. Це підсилить, але вам вирішувати. Подальших успіхів Вам А комент зітріть, що б ніхто не бачив що хуліган осмілився вчителя вчити. Я уже і так тут зарвався...
