Життя не шахмати, не карти,
Не бій морський, не доміно,
Суперників шукать не варто,
Шукають всі своє руно,
Але усі чомусь забули,
Що час зрівняє усіх нас,
І ми як предки що поснули,
Дивитимемось цей романс,
Життя не гра і не забава,
Хоча гравців хоч відбавляй,
Вони ще взнають що вистава,
Таки десь має власний край,
Життя не знає ні законів,
Ні правил що би вчити нас,
Тому ви не шукайте тронів,
Бо їх у пил розсипе час,
На місці трону буде камінь,
І епітафія на нім,
Й дорогу витоптану нами,
Охопить чорний чорний дим.
