Чого та мокро на землі,
Чому тепла нема..
Хитає голе віття це зима..
Я знаю! Де ж ділися сніги?, пухкі і білі,
І де мороз, кого морозить, гріє.
Чому на серці не така зима,
Не холодно мені, а тільки сиро.
Була стіна- Вона вбирала сирість,
Її печаль і горе я не зрозуміла,
Не встигла я поговорити,
Не встигла до себе притулити,
І втішити..
Ти чуєш, земле, розкажи!
Куди, в які світи,
Пішла та добрая душа,
Яка все розуміла.
Зігрій її, Вона так любить літо,
Допоможи її забути нас..
Хай серце заспокоїть.
У кожного своє, бо жить не можна так,
Ніякий рай лебідці не поможе,
Як лебідь десь, а діти там.
Далеко в хмарах мало їй простору..
Бо крила більш до низу, ніж у гору.
Чого так мокро на землі?
І сіль не замерза..
Не холодно мені, а тільки сиро.
Мокра, сумна і незабутня 2008 року- зима.
