Вже осінь заплітає в свої коси
Ранкові тумани й холодні дощі,
Багрянцю барви додає в волосся,
Тонкою памороззю укрива думки.
Іде неквапно парками й лісами,
Забарвлює в червоне увесь квіт,
Лиш падолист шепоче під ногами
Терпкий осінній невигадливий мотив.
Повільно поринає місто в кому
З діагнозом у довгі сірі місяці,
Скидаючи із себе бруд і втому,
Думками десь у перших променях весни.
Ти все блукаєш серед цих туманів,
Облудних зледенілих сивих стін,
Чекаєш, де, коли і врешті з ким настане
Майбутній твій роман весняних вечорів.
2017
