усього цього
по правді
не існувало
та й ти
просто чоловік у полі
із брудним
подертим
пакетом "BOSS"
в якому складені малюнки
за перший-четвертий клас
їх ніхто ніколи не малював
ти просто знайшов їх на смітнику
й видав за свої
чекаєш на пустому шосе
своєї машини-щастя
що завезе тебе в країну мрій
лос-анджелес
де ці шедеври
будуть найдорожчими експонатами
на виставках художників-аванґардистів
усього цього
по правді
не існувало
тебе ніколи не зустріне дівчина
з якою
в безумному потоці емоцій
дихатимеш теплом
у холодні неони міста-мрії
ніколи не вставлятимеш коми
у верлібри
ніколи не рятуватимешся від творчої кризи
в її теплих обіймах
вдивляючись у висоту гір
серед яких намагатимешся знайти натхнення
вона ніколи не пройде повз тебе
із гарячим напоєм
не поцілує
зі словами
я вірю у тебе
ти ніколи
не будеш натхненним автором
що від її єства
запалюватиметься
й писатиме
писатиме
писатиме
цілу ніч
аби зранку зателефонувати видавцеві
зі словами
я дописав свою найкращу річ
ніколи
ти ніколи не забудеш
що таке виживати
тобі ніколи не вистачатиме грошей
ти рахуватимеш лише останні копійки
перед зарплатою
аби прожити цей тиждень
замість того
аби рахувати кількість сторінок
твого останнього шедевру
котрий в реальності
існує лиш у тебе в голові
ти так і житимеш
на периферії
між жахливим розумінням реальності
й пухнастими надіями
між пустим шосе
й піднятим великим пальцем
ти так і живеш
між ними
у проваллі
і з кожною машиною
що проїжджатиме повз
твоя посмішка усе більше стиратиметься з лиця
допоки холод чергової ночі
не роз'їсть її повністю
допоки не викинеш
усі свої мрії
й не підеш пішки
допоки не підеш
в усі ті застороги людей
що тебе оточують
в усі ці
"у тебе нічого не вийде"
"непотрібна справа"
і лиш тільки
"це прекрасно"
"твори й надалі"
"не зупиняйся"
десь здалеку
лицемірно
шепотітимуть
а до того
так і стоятимеш
у полі
з брудним
подертим
кульком "BOSS"
і нічого з того
насправді
не існує
#Лажневський
