Чим голосніше я сміюся,
тим глибша в моїм серці туга.
Земля на диво дійсно кругла,
тож знов зустріть тебе боюся.
На мене ти чатуєш всюди...
Я неспокійно озираюсь,
знічев'я знову усміхаюсь,
коли зустрінемось між люди.
Ця звичка не мине, не зникне.
Допоки житиму і поруч
десь дихаєш ти, мрієш, ходиш
я голосно сміятись буду...