Сміх ( звичка)

Чим  голосніше  я  сміюся,
тим  глибша  в  моїм  серці  туга.
Земля  на  диво  дійсно  кругла,
тож  знов  зустріть  тебе  боюся.

На  мене  ти  чатуєш  всюди...
Я  неспокійно  озираюсь,
знічев'я  знову  усміхаюсь,  
коли  зустрінемось  між  люди.

Ця  звичка  не  мине,  не  зникне.
Допоки  житиму  і  поруч
десь  дихаєш  ти,  мрієш,  ходиш
я  голосно  сміятись  буду...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2017
автор: Meggi