Віддзвеніло в лузі тепле літо,
Відцвіло ромашками в саду,
На широких крилах долі вітру
Я назустріч осені іду.
Моросять дощі тепер частіше,
Зморшки-павутинки зацвіли…
Осінь і ляка мене, і тішить,
Забувать про літо не велить.
Кличе мене мрія ще в дорогу,
Журавлями спогади пливуть
Знов туди, до отчого порогу,
Мимоволі кожен з них ловлю.
Й оживають, мов у сні, картини,
Де дитинства вишиті літа,
Й серед літа мальви біля тину,
Й юності груднева Калита.
Віддзвеніло літечко у полі,
Відцвіло волошками в житах,
Коли стріла карооку долю,
Пролітала що, неначе птах.
Все те я на пам’ять нанизаю,
Й заспіває серце, защемить.
Сторінки нові життя пізнаю,
Як весна в повітрі засурмить.
10.07.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
