Я забуваю як вірити,
Я забуваю як дихати,
Все починаю міряти
І припиняю йти
Викрешую коло поглядів,
Виводжу контур докорів,
Я підіймаю прапор сумнівів,
Складаю зброю доводів
Хто стане мені крилами?
Хто стане мені мірами?
Хто скаже мені:"Єдина ти..."?
Хто скаже мені: "Лети!"
Від часу нема захисту,
Для болю нема лакмусу
І Всесвіт стає крапкою
Безмежною як і ти