Трохи до вечора...
Змерзлих долонь не зігріти подихом.
Можна горіти всередині
Можна тліти,
Та долонь ніяк не зігріти.
Пальці німіють від холоду
Так як і серце, душа
Коли там немає тепла,
Коли сонця твої не зійшли.
Покажи, де ти їх сіяла,
Покажи, де їх сліди...
Пальці німіють від холоду -
Не зігріти
Битих уламків не склеїти скотчем
Чи клеєм,
Не купити нового,
Просто з ними залишається жити
Сьогодні і завтра...
Пальці німіють від холоду...
А чи вміла ти колись любити,
Без того тваринного-голого?
Чи вміла гріти не пристрастю,
А серцем?
Чи вміли любити тебе коли-небудь
Ніяково і просто?
Хіба в першому класі,
Хлопчик, імені якого вже не згадаєш,
Дарував тобі кульбабу і яблука,
Блискітки, обгортки...
Але тоді ти була дитиною.
Хто зігрівав твоє серце
Коли ти виросла?
Ти пам'ятаєш усе, навіть те, чого ніколи не було.
Забула тепло.
Воно витекло, вибігло і пройшло
Стороною.
Ніяковіти кожного разу
Коли дарують квіти.
Хтось казав що жити
Це означає любити,
Проростати крізь когось,
Красти голос і думку,
Дивитися чужими очима...
Це означає любити?!
Чи можна навчитися цього?
Хто викладає такі уроки і в якій школі?
За пропуски карають чи можна принести довідку?
Потрібно складати іспит, щоб у підсумку отримати атестат з відзнакою чи медаль
"Вона навчилась любити"...
Дякую!
