Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олена Вишневська: …додому, який не дім… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олена Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую Вам за таке емоційне сприйняття моїх віршенят
Олеся Лісова, 31.05.2017 - 15:21
"Тут де немає від мене ні сліду"...Ох,як же влучно.Скоро 20 років як немає мами,а я до цих пір не можу зайти вже на чуже подвір'я.Лише ходжу лісом дитинства і так болить...Дуже гарний вірш,як і всі інші.Ви талановита!
Олена Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
але цей дім завжди в наших серцях...Дякую за розуміння, Олесю! Талановитою я б себе не назвала... просто часом пишеться.. але дуже дякую Вам за теплий відгук! Олена Акіко, 29.05.2017 - 13:39
Дім дитинства назавжди в пам'яті Чуйно, лірично, як пишеш тільки ти, Оленко! Олена Вишневська відповів на коментар A.Kar-Te, 22.05.2017 - 16:28
То Ви, Олечко, вмієте відчути так... Безмежно вдчяна Вам, моя люба
Олена Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, що відгукнулося.. Щиро дякую!
Ivan Kushnir-Adeline, 13.05.2017 - 10:32
Так таки так...по суті, мить почуття відома всім, передана твором влучно, сильно, але читати треба спокійно, довго з уявою... не для всіх так. Якби чуть полаконічніше...
Олена Вишневська відповів на коментар Ivan Kushnir-Adeline, 13.05.2017 - 11:37
Не для всіх - згодна, навіть ніколи не прагу того Щиро дякую Вам! Олена Вишневська відповів на коментар ptaha, 13.05.2017 - 10:08
Дуже приємно, Іриночко! Бо це так взаємно!
Олена Вишневська відповів на коментар Кадет, 13.05.2017 - 10:07
Вона там де і була раніше, то лише ми часом переміщуємося не знамо куди Щиро дякую Вам, Юрію! Кадет відповів на коментар Олена Вишневська, 13.05.2017 - 20:05
...ну, не будем ужо так-то себя обманывать, сонечко, бо знамо куди усi прем... ...чи нас пруть... ...i дiйсно повiтря забракло...
Luka, 12.05.2017 - 11:16
Оленочко, скільки ж треба пережити, щоб так довершено усе намалювати... Світла і радості Вашій весні.
Олена Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це типово жіноча проблема: "сама придумала, сама повірила, сама поплакала - і заспокоїлася", що мені властиво...Дякую, Катю, за щире серденько! Фотиния, 12.05.2017 - 11:09
в мене була п'ятірка з хімії тому я знаю, як кличе кисень: "О-О!" або "О-О-О!" - якщо це озон Вибач, Оленочко, за ці "приколи", хочеться трохи розрадити твою ЛГ Такі вірші я називаю атмосферними - з пейзажу за вікном, з речей (зі змістом!), з перешіптувань із вітром, з думок вмієш, Оленочко, створити зриму картину (навіть не картину, а 5Д формат!), що читача проймає до глибини душі! Олена Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тепер я знаю, як кликати кисень, коли забракне повітря! Щось ностальгія морочить голову.. може, розпогодиться нарешті за вікном і мою ЛГ попустить Щиро дякую, Світланочко! Наташа Марос, 12.05.2017 - 11:04
...тихим леготом, щемним спомином, диво-пам'яттю - по душі...Дякую за насолоду, Оленко... Олена Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, Наталочко, що не забуваєте!
Людмила Пономаренко, 11.05.2017 - 23:11
...Зазвучи у мені ще раз!Так, щоби сили сказати було: «Живу!» Так, щоби лікарем стала любов – не час… Неймовірно гарна поезія, що торкається душі... |
|
|