Я читаю тебе, моя книго:
Зазираю у душу й чекаю
На той погляд, який мою кригу
Із ілюзій-фантазій скресає.
Я співаю тебе, моя пісне,
Дістаюся словами до рани,
Що на серці, яке ось-ось трісне,
Розійдуться загоєні шрами...
Твоїх клавіш торкаюся ніжно,
У теплі моїх дотиків спокій.
Та думкам надто страшно і тісно,
А емоціям надто високо...
Я читаю, співаю, торкаюсь...
Говорю і мовчу лиш тобою.
Донестями тебе я кохаю
Й напуваюсь твоєю любов"ю...
