О скільки в них життя, бажань, надій
в шевченкових словах із Заповіту,
жага свободи та здійснення мрій,
та сподівань на кращу долю світу.
Бринить журба, туга в рядках віршів,
та біль людський… О скільки того болю -
вогнем пече пекельним у душі.
Люд ремствує: «О дайте, дайте волю!».
Ніхто не дасть… Здобути у борні
свободу можна. Повставайте всюди!
О скільки, скільки гибіти в брехні
та ланцюгах! Ховають очі люди.
А хто повстав… Тих вислали в Сибір,
на шибениці, в ланцюги, кайдани…
Та вітер волі оселивсь з тих пір
у душах, в снах. Він сколихне Майдани.
І вже не жменька стане у двобій
з тиранами, за щастя для народу,
Уся Вкраїна, Вітре волі, твій
почувши клич і клекіт про свободу…
Сплило уже чимало різних літ,
а слово Кобзаря і нині гоже
до всіх подій. Нас кличе Заповіт
за волю знову в бій. Дай сил нам, Боже.
