Та магія солодких почуттів,
Ніколи не буває випадково,
Ми бачимо щодня мільйон життів,
Та все одно лишаємось собою.
Так само як в гітарі є "сопрано й бас",
По три струни на кожну долю випадає,
І не було б мелодії чарівної у нас,
Якщо співали б не своє а те, що інший має.
Магічним же для струн є той,
Хто їх же в їхні ноти попадає,
Хто з невідомою силою для них герой,
Кого вони свідомо поважають.
І в почуттів є також свій герой,
Є також сила та яка весь час штовхає,
Яка тримає поруч і кожен має роль,
І почуття, найголовніше починає.
Та сила є - однакові думки,
Про світ, про дружбу і роботу,
Про схожість то́го ку́ди хочеш йти,
Про ласку ніжність і турботу.
Та магія солодких почуттів,
Складається із чесних наших ролей,
І щастя маємо лише тоді,
Коли відверто залишаємось собою.
дякую 
