Почуй мене, будь ласка, прочитай
Благання, що пишу я між рядками.
Відчуй про що шепочуть не уста,
А вірші, що пишу тобі ночами.
Кров стигне лиш від думки про твої
Чарівні очі і вуста гарячі.
Ти так далеко, й не горять вогні
На протилежній стороні, незрячій.
Там темрява і холод до кісток,
Там прірва і немає в ній спасіння.
Тут є вогонь, й води один ковток
І чашка кави, в ній весь сенс прозріння.
