Осип Мандельштам (у перекладі)
Можливо свічка догорить остання…
І серед біла дня залишусь я без покаяння.
І дихаючи зернами розсипаного маку,
На голову свою вдягну корону-мряку…
І, як останній патріарх в розчавленій Москві,
Вінком без лаврів тішуся на голові.
Покинутий Богами, мов сліпий без віри,
Як Тихон у соборі, ще чекатиму останнього кумира…
м. Львів автор перекладу Наталія Калиновська
