Якщо я проґавив, що вмер,
То в кого про час запитаю?
Пабло Неруда
Коли я помру, то потраплю на острів,
Де стрілки застигнуть на мить,
Але мить та вростеться у вічність.
Там не буде пісень, тільки дух поколінь,
Втрачених у просторі й часі, на дримбі
Свій біль залоскоче...
Потойбіччя приваблює світлом,
Проте морок пестити вміє,
Огортаючи в темряву серце.
І все добре було б, якби я не жив
У місті строкатих жакетів!
І все добре було б, якби я не спав,
Забувши про гнів Циферблата.
10.08.2016
