Слово все-таки єднає... Навіть через кілометри і відстані.
Цю беззаперечну істину підтвердила триденна творча зустріч
у древньому місті Лучеську (старовинна назва міста Луцька),
яка зібрала на Волинській землі співавторів поетичної збірки
"Мислити і жити українно". Сказати, що було цікаво - це фактично
нічого не сказати! Бо вражень від творчої зустрічі, від спілкування
із приємними талановитими людьми і від насичених екскурсій
вистачить, як мінімум, на місяць, а яскраві спогади ще довго
грітимуть душу. Хочеться подякувати "винуватцям" цієї незабутньої
подорожі: упоряднику збірки Олександру Печорі, меценату
Миколі Серпню і організатору зустрічі Віталію Назаруку.
Ці козаки створили справжню казку для всіх нас, за що
їм глибока шана і безмежна подяка! Неймовірна атмосфера
Луцька з його давньою, цікавою історією надихнула і окрилила
кожного, подарувавши щонайкращі враження. Божого
благословення всім тим, хто вклав душу у це свято! А нашим
співавторам - щира вдячність за приємне товариство, тепле
спілкування і розвіртуалення! Ви всі чудові!
Древній Лу́чеськ* – велич і краса!
Ти зустрів так тепло і гостинно!
Нам дали можливість небеса
Мислити і жити українно*.
Сканувати синю гладь озер
Поглядом натхненно і мрійливо,
І чудний будиночок химер*
Розглядати, мов казкове диво.
З невимовним трепетом пройтись
Лесиними світлими стежками,
Де бузково-жайворова вись
Стереже Колодяжне* роками.
Луцький замок виринув з віків,
«Доторкнись, відчуй…» – шепочуть мури.
Батьківщина славних козаків
Відчиняє брами у минуле.
В Берестечку й досі чути гул
Бойових гармат, що воювали,
Тут завзято розганяв Богун
Ворогів непроханих навали.
Мандри-мандри!.. В темпі, чимскоріш
Підганяють стрілки на дзиґарку –
В таборі смакуємо куліш
І п’ємо міцну козацьку чарку.
Світ тісний, хіба не дивина?
Начебто були чужими вчора,
Всіх в родину творчу об’єднав
Славний син Полтавщини Печора.
Ну, а Серпень – щедрий меценат –
Забезпечив друзям справжнє свято!
Хай Господь віддячить у стократ,
Бо для Слова робите багато!
А Віталій (той, що Назарук)
Показав усю красу Волині!
Друже, дяка за козацький дух,
Чоловічу вдачу і гостинність!
Дай нам, Боже, знову і не раз
Стрітись, обійнятися родинно!
Щиро долі дякую за шанс
Мислити і жити українно!
*«Мислити і жити українно» - колективна поетична збірка,
яку упорядкував Олександр Печора.
*Будинок химер - найбільш колоритна житлова будівля в місті Луцьку.
Належить сучасному скульптору М. Голованю.
*Колодяжне - село в Ковельському районі Волинської області.
Тут свого часу проживала сім’я Косачів. Зараз це літературно-меморіальний
музей Лесі Українки.
Які чудові рядочки, Наталочко! Браво! Образно, поетично зуміла осягнути все, що пощастило відчути і прожити під час незабутньої поїздки дорогами Волині!
Браво поезії, браво всім учасникам і особливе велике спасибі Олександру Печорі, Віталію Назаруку та Миколі Серпню!!!
Лесю, враження від поїздки й спілкування ні на вушко, ні у віршах передати просто не можливо. Озовуся, сонечко, - погомонимо просторіше. Щиросердно дякую за чудовий твір.
в 80 годы очень много раз жил в командировках в гостинице "РОССИЯ" в Луцке , сейчас "Лучеськ", но "РОССИЯ" была не постоянно...как-то название меняли иногда на "СВИТЯЗЬ"
Лесю, враження від поїздки й спілкування ні на вушко, ні у віршах передати просто не можливо. Озовуся, сонечко, - погомонимо просторіше. Щиросердно дякую за чудовий твір. 
