Пекуча кропива лоскоче медуза
Підшкірно збуджені нерви
Росою по стегнах втікає далеко
Свідомість як час в небуття
Де вихід чи вхід блукаю вологі вуста
Відчинила ворота до раю
Напевно щось хочеш сказати
Не можеш тонеш у зливі волосся
Легкі землетруси грудей рвуть канати
Руйнуть увесь конструктив
Ранкової втоми приглушений стогін
Нема заборон здавайся в полон
На горизонті запалюю сонце
Вивергаю вулкани зникають Помпеї
