Тарасу шевченко
Я вздихаю на всі груди
є у нас держава,
но не знаю, як то буде
влада в нас іржава.
були царі супостати,
були і генсики
після себе залишили
горе нам велики.
Кагибісти пси погані
( той лютий звір)
погубили цвіт нації
загнали у Себір.
Є між нами уродливі,
що раді продати,
і моголам московскім
пятки їм лезати.
Допустили наші люди
помилку велеку
доручили керівництво
президенту зеку.
Зібралися на майдані
Українські люди.
утік від гніву народу
до другої юди.
Кремлівських вельмож
він почав просити,
щоб післав чортів своїх
Українців бити.
Налетіли, як вороня
зграя Московії.
в перемогу наших солдат
не трачу надії.
Ти батьку Тарасе
біля Бога в раю
попроси у Бога,
я тебе благаю,
Щоб бог заступився
за нашого люду,
щоб опустив
грім небесний
на московську юду.
Ми читаємо, виконуємо
твої заповіти,
тебе вічно памятаєм,
бо ми твої діти.
