|
Як я люблю запах запашної кави.Коли тільки легенький аромат змушує збадьоритися.Кавові зерна піддаються сильній воді,розчиняючись від її ніжності.Кружечка кави здатна творити дива,надаючи тобі сил та енергії,та не слід сильно захоплюватися.Останнім часом так розлінилась,не хочу навіть сама собі робити каву,тому подекуди я задовільняю своє бажання за чашечкою кави в кав’ярні.Люблю прийти,сісти за зручний столик,переглянути меню(хоча в цьому немає ніякої необхідності,моє замовлення знають,і чекають тільки,щоб я зручно влаштувалася).Люблю просто сидіти і вдихати цей кавовий аромат,який просочився крізь стіни,і спокійно вирує в повітрі.Дивитися,як готують капучіно,експресо,латте,чи будь-що інше.Для мене це схоже на такий собі ритуал.Зазвичай я або поринаю в сторінки якоїсь книжки,або насолоджуюсь ледь чутною музикою,яка створює затишну атмосферу.Люблю спостерігати за людьми,які забігли до кав’ярні відірватись від своїх буденних справ,слухати цікаві розмови,або суперечки на будь-яку тематику.Інколи з цих розмов відкриваю для себе щось нове,незвичайне.Мені подобаються люди,які приходять сюди.Мені здається вони теж прислухаються до цих джазових мелодій,що вони теж насолоджуються кожним ковтком…І я хочу паралельно з ними розділяти цю радість.Зігрівати холодні долоні,»обійнявши»кружку.Люблю просто так сидіти собі і забуватися.Забути для чого я сюди прийшла,загубитися в своїх думках,і не хотіти повертатися в реальність.Хочу бути десь далеко звідси,не сидіти за цим столиком,а кудись зірватись і піти.Ну звісно я б нікуди не пішла.Звідси не хочеться йти,не хочеться позбавляти себе цього блаженного спокою.Хочеться віднайти душевну гармонію,у маленькій кружечці,потонути в ній,хочеться підняти собі настрій шоколадом,і приправити все це нотками кориці.Спокійна музика заколисує,кава тонізує,шоколад підбадьорює.Люди говорять про щось своє,а я десь в собі.Може вихід із себе,а може це тільки вхід.Такі місця телепортують мене кудись в інший світ,в якому я ще ніколи не була.І я залюбки вирушаю у цю подорож.Але я змушена повертатись.Повертатись туди,де мене можливо чекає ще хтось,крім уже допитої чашечки кави.Навіть якщо зовсім не хочеться.Назавжди залишитись тут я звісно не можу.Тому я покидаю це чарівне місце,де мене розважала джазова музика,кава додавала так потрібної мені енергії,шоколад піднімав настрій.Я йду,але я обов’язково повернуся.Я повернуся туди,де залишились мої думки,коли знову з’явиться бажання,потреба.Я ще не раз зайду до кав’ярні.Мені не вистачатиме приємної атмосфери,багато шоколаду,людей з їхніми такими захоплюючими бесідами,в яких так і хочеться взяти участь.Коротко в трьох словах:цукор,кава,шоколад.Ті матеріальні речі,які приносять неймовірні враження,але якщо ви вмієте такими речами насолоджуватися.Якщо вмієте бачити щастя в таких простих речах,то ви розумієте про що я.
ID:
660768
Рубрика: Проза
дата надходження: 19.04.2016 22:39:19
© дата внесення змiн: 19.04.2016 22:48:21
автор: Кларіс
Вкажіть причину вашої скарги
|
дякую Вам за те,що оцінили 
Я теж люблю каву, цей процес кавування. 
