Цей світ – як той «Титанік»,
Загине неодмінно.
Давно вже почалися
В нім незворотні зміни.
А люди ще танцюють,
Гуляють і співають.
Не чують небезпеки,
Собі відпочивають.
Лиш декотрі вже знають
Що трюми заливає,
Можливості спасіння
На кораблі немає.
Час цокає невпинно.
І чим себе зайняти?
Чи палубу помити,
Чи душі рятувати.