Терзання зрячого

Цей  світ  –  як  той  «Титанік»,

Загине  неодмінно.

Давно  вже  почалися

В  нім  незворотні  зміни.



А  люди  ще  танцюють,

Гуляють  і  співають.

Не  чують  небезпеки,

Собі  відпочивають.



Лиш  декотрі  вже  знають

Що  трюми  заливає,

Можливості  спасіння

На  кораблі  немає.



Час  цокає  невпинно.

І  чим  себе  зайняти?

Чи  палубу  помити,

Чи  душі  рятувати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659864
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.04.2016
автор: yeroshkin