"If this is a ghetto, I`m in it with you
If it`s just a prison, I`m locked in it too"
"So sorry, I said"
Лайза Минелли
Моя жертовність і кохання не має меж -
з тобою разом всюди, де ти живеш...
Нема різниці – гетто чи в’язниця,
я полонянка ніжна і твоя служниця…
Залишити тебе тепер не маю сили,
у мене ноги наче підкосились,
зламалась я, та замість злості, тихий плач,
Тобі сказала сумно: «Ти мені пробач»…
Талант у тебе – вмієш всіх переконати,
своєю хитрістю закрив мене за грати,
і після сліз, скандалів, де ми винні двоє,
у Місто не втекла, залишилась з тобою...
І замість того, щоб радіти і втікати вскач,
сказала сумно «Ти мені, прошу, пробач»…
Як важко зберігати спільну таємницю -
із-за боргів сидиш ти у в’язниці…
А щоб борги віддати, понад міру
я працювала день і ніч, а ти не вірив,
що повернути гроші зможу добровільно,
І замість вдячності сказав: «Ти - божевільна!»
Так, я служниця, віддана тобі рабиня,
Я викуплю твою свободу - маю сили,
Ми так багато всього разом пережили!
Для тебе завжди буду вірна берегиня,
І байдуже мені, що ти вже не багач,
Скажу тобі, коханий: «Ти мені пробач»...
Гарна робота, Олечко!
Кохання- мабуть завжди у якійсь мірі жертовне...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сліпа відданість,яка межує з жертовністю, дуже схожа на Любов,от тільки замість радості, задоволення і щастя викликає почуття провини, провокує душевні страждання і біль в усіх учасників стосунків.
Як казали мудрі, якщо відчуваєш щастя, радість і любов – ти на правильному шляху, якщо відчуваєш страждання і біль - замислись, що ти робиш не так (Сенека).