Не питай чому не хочу про тебе забути
Не проси мене тебе відпустити
Як я боюся тебе загубити.
Не питай чому постійно ти снишся
Не проси від тебе відректися
Бо так хочу з тобою лишитися.
Більше не скажу тобі «Доброго ранку»
Не зроблю вже чашечку чаю
Без тебе його не торкаюся.
Без тебе уже зустрічаю світанки
Більше не скажу тобі «на добраніч»
Без тебе так важко заснути ти знаєш.
Так не терплю твоєї відсутності
Ніяк не звикну,що тебе вже немає
Так хочу твоєї присутності.
Не питай чому лиш про тебе згадую
Пробач,що не лишу тебе у спокої
Коли бачились уже не пригадую.
Так боюся тобі набриднути
Пробач,що мене так багато
А тебе так мало мені лишилося.
Пробач,що без тебе мені не дихається
Ти ж як моя потреба,як мій кисень
Якщо ти зникнеш я просто задихаюся.