Та ти мені вже комом став
Великим в горлі.
Я віддаю тебе вітрам,
Я знов на волі.
І шию ти мені стиснув,
Ковтнути важко.
Тепер сама я містом йду -
Не стане краще.
А ти у серці і в душі
Печеш глибоко.
Ідуть хвилини мовчазні,
Ледь чутні кроки.
Для тебе я - звичайна річ.
Як та коханка.
Я знов цілу не спала ніч.
Чекала ранку.
Бо ти там щось наобіцяв,
Чергові ве́сни.
Чекала я. Ти - не чекав.
Та будь вже чесним!
21.02.16.