Ковтнути важко

Та  ти  мені  вже  комом  став
Великим  в  горлі.
Я  віддаю  тебе  вітрам,
Я  знов  на  волі.

І  шию  ти  мені  стиснув,
Ковтнути  важко.
Тепер  сама  я  містом  йду  -  
Не  стане  краще.

А  ти  у  серці  і  в  душі
Печеш  глибоко.
Ідуть  хвилини  мовчазні,
Ледь  чутні  кроки.

Для  тебе  я  -  звичайна  річ.
Як  та  коханка.
Я  знов  цілу  не  спала  ніч.
Чекала  ранку.

Бо  ти  там  щось  наобіцяв,
Чергові  ве́сни.
Чекала  я.  Ти  -  не  чекав.
Та  будь  вже  чесним!


21.02.16.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2016
автор: Robbery