Я не діяч, недолюдина
Не драматург, навіть не хтось
Знаєш, я був колись дитина
Тоді, може, ще любив когось
Вас ненавиджу, жахливі люди
Так не хочу, не хочу бачити я вас
Депресія й розпач – ось мої друзі
А ви – ніщо, йдіть туди, ваш час
Я сам, бо світу – не існує
Це лиш емоції й бридкі слова
Люди – це маса, яка усе руйнує,
а я такий, мене нема
Згиньте люди, бо я не можу
зникнути самому, хоч я б охоче
як Кафка, взяв б мотузку
І тоді б життя почалось нове
Ось так. Тоді втечу
Знайду весло і човен
Настане час і я не буду
Сидіти тут, злості повен
Знайду щось інше, ніж життя
Обіймусь з красою
А ви, бридота, далі йдіть без пуття!
Сподіваюсь, помрете скоро, обійме вас морок
Надіюсь , вам вже краще)Ось тільки не роздумуйте на філософську тематику цілу ніч ,завтра буде чудовий день для нових звершень ,якщо ж ви матимете на них сили
Іноді також приходять схожі думки і все нагнітає.Але це все проходить.Ви - маленька деталь без якої механізм вийде з ладу.Змініть обстановку , займіться тим , що подобається і приділіть час здоров'ю.Краще себе почуваєш фізично - краще й духовно.
Берґ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Різне буває, інколи декілька невдач створюють відчуття, неначе стіни цілого світу стискаються і в один момент просто зійдуться. Але насправді, їх не існує.
Дякую за поради!
