Я поїду далеко від рідної мами
Їй не буду казати як без неї погано,
А сама тишком-нишком в дорозі заплачу,
бо не знаю коли її знову побачу
Промайнуть рідні хати і дороги побиті,
але я завжди знаю - в мами двері відкриті
Мене впустить додому, хоч і я не права,
бо є мама у мене, а вона - золота!
Я поїду далеко від рідної мами
Промайнуть кілометри дороги між нами
Але це тільки в картах, лиш на папері
А в душі ми собі поговорим у сквері
Ти пробач, що різка я, що говорю я грубо,
Притулитись до тебе завжди так любо...
Я такий маю панцир, захист від світу
І я цього навчилась з маленького віку
Бувають люди жорстокі і я ховаюсь від лиха,
Але ти завжди поруч, така мила і тиха.
Пригорнуся до тебе і заплющу я очі
Просто хочу, щоб знала: "Мамо, ти найдороща!"
