Юна, позитивна, щира і смішна,
Кучеряві коси, лагідна душа.
Очі волошкові, руки теплий май
Ти мене міцніше, мила, обіймай.
Бо прийдуть хвилини смутку і жалю,
Замість тисяч «лю́блю», лиш одне – «терплю».
Розлетиться щастя полино́м гірким
В пурпурове небо в золоті зірки.
І до того світла невідома даль,
Як же мені прикро, як же мені жаль:
Почуття розтали, як в стакані лід,
Залишивши холод і пекучий слід .
А була ж велична та любов для всіх:
Ставили за приклад (що гріха таїть).
А тепер на по́сміх, кури лиш клюють,
Ми не зрозуміли в чому щастя суть!
А воно не в то́бі, навіть не в мені,
Щастя - коли маєш радості земні.
Але ти для мене стала неземна,
От тому і доля каторга одна:
Лиш тебе любити і до скону днів
Про любов кричати тисячами слів.
А у час смирення, коли я помру,
Знаю не згадаєш ти печаль мою.
так, щастя завжди поруч, а ми шукаємо його де-ін-де, або в комусь. А воно в нас самих й навколо нас...
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щастя це не так уже й складно, бо воно в дрібничках. Але воно миттєве, та в тому і його особливість. Та іноді щастям називають довготривалу радість, але то "комфорт"
Дякую за Ваше тепло 
чудова Ваша лірика кохання 