Тебе не покину,
Не віддам нікому!
Посаджу калину
На ґрунті м’якому.
І поруч, близенько
Притулюся дубом,
Нахилюсь низенько,
Поцілую в губи.
Буду поливати
І щодня ходити.
Тебе, моя люба,
Навіки любити.
А те, доля чує
І нишком сміється:
Забере козака
І він не вернеться.
Заросла могила
Густою травою,
Він не поцілує
Її молодою.
Галина Яхневич.
