Доля нишком сміється.

Тебе  не  покину,
Не  віддам  нікому!
Посаджу  калину
На  ґрунті  м’якому.

І  поруч,  близенько
Притулюся  дубом,
Нахилюсь  низенько,
Поцілую  в  губи.

Буду  поливати
І  щодня  ходити.
Тебе,  моя  люба,
Навіки  любити.

А  те,  доля  чує
І  нишком  сміється:
Забере  козака
І  він  не  вернеться.

Заросла  могила
Густою  травою,
Він  не  поцілує
Її  молодою.

Галина  Яхневич.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2015
автор: Тріумф