Крізь цю тонку душу навіть проходять вітри
не помітивши і не відчувши
Її розрізняють – лиш іноді – маяки
як в пісках загублену мушлю
Вона не відчутна на доторк
нечутна на слух
навіть в око не кожному ляже
Детектори не спіймають її чіткий рух
не підпалить сонце на пляжі
Вона десь між нами ховається і дрижить
не завжди розуміючи Бога -
навіщо відправив її на одну лише мить
повертати
дійшовши порога
