Коли з тобою, то час непомітний
І прохожий здається привітний
Коли холодно – мені тепло
Ти так близько і так далеко
Коли з тобою – я сильна
Здається гори можна звернути
Коли без тебе – вільна
Але нічого не можна рухнути
Кажеш сон і треба щипнути
Не мене - я не хочу проснутись
В цьому сні все неначе реальне
Персонажі,… події,…..слова……
А проснешся… і цього нема.
Я не знаю навіщо це пишу
Чи є смисл у цих рядках?
Чи зрозумів би хтось ці фрази?
Може й так,…. може й ні,… та не зразу
Таких більше як "ми" нема!
