МОЇ КРИЛА І МОЯ МИЛА
Чому ти мила забрала мої крила?
Чому ти заставляєш мене так страждати?
Ти обламала мені мої крила, а я повірив, що ти для мене людина мила!
Повірив, вірю та знаю, що ти для мене людина мила,
Тому що у сні хочу з тобою літати І сон цей хочу запам’ятати!
Але насправді мені хочеться кричати тому, що наживо я хочу з тобою літати. Тебе обнімати, цілувати та пестити та від усього лихого тебе оберігати!
Я і так страждаю та біль маю за Україну,
За те, що мій любий народ страждає!
За те, що мати у землю ховає свою одну дитину!
За те, що Україна синів своїх в останню дорогу проваджає!
А я про все це маю писати і не знаю чому мені така нагорода, що маю за милих своїх так страждати, але знаю одне, що маю я Богу подяку дати. За то, що в мене є мила людина та мила моя Батьківщина!
02.08.2015 р.
А. Рогуля.
