Проноситься степом козак,-
І пада ворожа залога.
Будується спішно Кодак,
Далека додому дорога.
В неволі й вода несмачна,
І сонце не надто ласкаве.
І свище батіг від плеча
На плечі Черкас і Полтави.
На теренах рідних земель
Які не проходили орди?
Знущаючись з сірих людей,
Вкраїну впихаючи в торби.
В історії всяке бува,
Ще й, кажуть, іде по спіралі.
Чужа і своя татарва
Вкраїну тягала й тягає.
Коли ж то буде правота,
На істину виникне мода?
Чи треба минуле царям,
Чи може потрібне народам?