Свій погляд



Проноситься  степом  козак,-
І  пада  ворожа  залога.
Будується  спішно  Кодак,
Далека  додому  дорога.
В  неволі  й  вода  несмачна,
І  сонце  не  надто  ласкаве.
І  свище  батіг  від  плеча
На  плечі  Черкас  і  Полтави.
На  теренах  рідних  земель
Які  не  проходили  орди?
Знущаючись  з  сірих  людей,
Вкраїну  впихаючи  в  торби.
В  історії  всяке  бува,
Ще  й,  кажуть,  іде  по  спіралі.
Чужа  і  своя  татарва
Вкраїну  тягала  й  тягає.
Коли  ж  то  буде  правота,
На  істину  виникне  мода?
Чи  треба  минуле  царям,
Чи  може  потрібне  народам?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2015
автор: abba