Слова - Романа Бойчука
Музика - Михайла Герца
І.
У тиші зимових туманів
Таїлося ніжне кохання...
Ти в пахощах весен розтанув,
І в галасі літніх дощів...
Та осінь прийшла надто рано:
Була тридцять перша й остання -
Свинцевої зради дві рани
Спинили усе, що хотів.
Приспів:
Мій друже, мій брате, солдате,
Земля України, як мати,
Щоб жити, а не помирати
Народжує вірних синів,
З війни щоби їх не чекати,
Не знали щоб слова "стріляти",
І з миром вертались у хату
Любові - ключем журавлів.
ІІ.
Війна - незбагненна примара:
Життя твого нить обірвала,
Й сховала душею у хмарах -
У виріях вічності снів.
Торкається, наче вустами,
Землі золотими листками,
Що тіло твоє заховала -
На віки від рідних батьків.
